Гірко плаче Україна

І тяжко ридає

Своїх синів і що померли

Сльозами вмиває.

Плаче ненька Україна

Плаче кожна мати,

Та, що сина відпустила волю здобувати.

Сьогодні  такі сучасні і близькі нам слова Тараса Шевченка, особливо коли ми маємо згадати події Майдану поетичним словом, яке він народив. Дух Майдану створив цілий пласт нової української поезії.

Публіцист і журналіст Богдан Дячишин у своїй статті "Не все в житті я можу зрозуміти" пише: "...Із 30 листопада 2013 року мій світ в сльозах. Він мокрий і сьогодні. Хроніку жахливих подій необхідно дивитись і дивистись, щоб осмислити все те, що сталось і щоб більше такого не повторилось. Героїзм Небесної сотні поза межами людської логіки. Їхні імена мусимо вписати в історію України золотими буквами. Книжка, де будуть згадані поіменно всі, які загинули і були поранені, мусить  лежати в кожного на столі поруч із Біблією і Кобзарем..."

Не люди по Майдану - Боги ходять,

Ці хлопці тілом й духом визначні.

Слова в них щирі й красномовні -

Вони Вкраїни славнії сини!

                                (С.Пазиченко)

Тож читаймо вірші, навіяні духом Майдану! Люди не повинні втрачати життя! Це неможливо забути! Просто неможливо!..

23 листопада до Дня Гідності та Свободи в нашому театрі актори підготували літературну зустріч "Читаємо поезію Майдану" (початок 0 12-00), Київський театр "Колесо" презентує виставу "Ми - Майдан" (початок о 18-00).