2014-04-17

"Пологівські вісті"

В. Харченко

На минулому тижні в культурне життя нашого району влився свіжий струмінь — до Поліг з гастролями завітав Запорізький академічний театр імені В. Г. Магара (колишня назва імені Щорса).

І це на фоні останніх суспільно-політичних подій в Україні, які важким психологічним тягарем лягають на людські душі і серця, викликають депресивні стани, напади агресії і водночас апатії.

У районному Будинку культури 2 квітня майстри сцени із Запоріжжя поставили мелодраму за творами Т. Шевченка “Загублена любов” та ліричну комедію за п'єсою “Поки вона помирала”. На обох спектаклях спостерігався повний аншлаг, глядачі навіть сиділи на приставних стільцях.

Пологівці дуже скучили за театральним мистецтвом, адже останнє в нас представлено нешироко, бо переважає пісенна естрада. Навіть після оновлення репертуару вона “приїдається”. Театр — це інший, живий світ єднання глядачів з акторами, співпереживання, уява, що й ти, з іншого боку сцени, граєш свою роль.

Мені довелося дивитися ліричну комедію за п'єсою Н.Птушкіної “Любов при свічках”. Нехитромудрий сюжет першого акту починає обростати непередбачуваними подіями, які докорінно міняють усталене життя героїв. Атмосфера затишної квартири немолодої вдови Софії Іванівни та її дорослої доньки Тані сповнена тихого щастя. Шторки з бантиками, м'яке світло абажура відгороджують їхню оазу від нав'язливого світу за вікном. Мама говорить, що готується помирати, але стурбована тим, що полишає доньку невлаштованою, за словами останньої, “старою дівою”.

Та одного зимного дня, коли гасне світло і в квартирі ставлять свічі, в оселі з'являється несподіваний гість, котрий представляється Ігорем, бізнесменом. Він помилився адресою, шукаючи свою молоду коханку — мишенятко, котика, їжачка. Та пізніше виявляється, що Ігор і Таня — люди одинокі, хоча і намагаються створити враження успішності в житті.

Шукає свого щастя й ще одна героїня — проста продавчиня Діна. Її при народженні покинули батьки, але тяжіння до сімейних цінностей у неї супроводжується екстравагантними вчинками.

Врешті, під Новий рік, усі вони опиняються разом. Софія Іванівна вже не збирається помирати, Ігор і Таня освідчуються в коханні, а Діна знаходить родинну гавань — з бабусею і батьками.

Зал після закінчення спектаклю гримів оплесками, вигуками “Браво!”, на обличчях жіноцтва блищали сльозинки. Запорізькі артисти створили за декілька годин терапевтичну ауру для пологівських глядачів. Люди виходили просвітлені, одухотворені, налаштовані на краще в житті.

Перед виставою я поспілкувався із заступником директора Запорізького академічного українського музично-драматичного театру ім. В.Г.Магара Тамарою КАМЛИК.

- У рамках святкування 85-річчя створення театру, а також 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка театральний колектив вирішив здійснити гастролі по районах області, - розповіла Тамара Іванівна. - Наше завдання — пом'якшити психологічні чинники соціально-політичних подій в Україні останніх місяців, мовою мистецтва пробудити потяг до вічних людських цінностей. Ми надіємося налагодити тісні стосунки з представниками культурної і освітянської сфери Пологівщини, з потенційними місцевими театралами. Зокрема, народний артист України Іван Смолій, уродженець Чапаєвки, планує приїхати до земляків у травні (22 квітня відомий актор виступатиме в прем'єрі сезону”Україно! Україно! Оце твої діти...” - поетичній притчі за творами Кобзаря, моно-спектакль пройде в театрі ім. В.Г.Магара). Запорізькі майстри сцени мають намір виступити на сцені БК “Гірник” у дні міста і району.

 

Read 382 times