2017-03-28

teatr0000На порозі професійного свята — Міжнародного дня театру — згадуємо славетне минуле, думаємо про сьогодення, мріємо про добре майбутнє.


Минуле запорізького академічного театру імені Магара — це 88 років історії, 600 прем'єр, десятки режисерів, сотні акторів, тисячі глядачів... Розпочинав театр свою історію 1929 року, у Києві, як пересувний Театр малих форм. Згодом одержав ім'я Щорса, закріпився стаціонарно в Житомирі, де й залишався аж до 1941 року. Під час війни театр працював виїзними фронтовим бригадами та в евакуації. 1947 року  остаточно оселився в Запоріжжі. На етапі становлення ним керували талановиті, яскраві режисери, та справжній злет почався 1936 року, коли театр очолив Володимир Герасимович Магар.


Від Магара обчислює театр свою “справжню” історію, адже саме з ім'ям цієї  людини пов'язані численні нагороди, присвоєння звань артистам, успішні гастролі найбільшими містами тодішнього Радянського Союзу. Видатний режисер, актор і організатор, він керував театром майже тридцять років. Працювати в його театрі було честю для артиста, режисера, композитора чи художника. Масштабне мислення, увага до деталей, вміння “оживити” п’єсу — всі ці риси були властиві Магару-режисеру. Знакові вистави Магара — “Майська ніч” за Гоголем, “У неділю рано зілля копала” за Кобилянською, “Загибель ескадри” та “Сторінка щоденника” Корнійчука, “Щорс” Дольда-Михайлика.


Магар відчував акторську природу, відчував талант, і до свого театру запрошував тільки найкращих. Під його керівництвом працювали справжні зірки: Анастасія Морозова, Тамара Вольська, Аркадій Трощановський, Олексій Петренко, Єлизавета Хуторна, Микола Гринько, Володимир Єфімов, Микола Єрьоменко, Георгій Клейзмер, Ігор Просяніченко, Михайло Хорош та ціла когорта інших. 21 рік з Магаром пропрацював Григорій Антоненко, легенда нашого театру, народний артист України, з яким колектив попрощався щойно в січні 2017 року... У двохтисячні роки серед живих “магарівців” ще залишалися народна артистка Тетяна Мірошниченко, актриса Галина Тимошенко, начальник монтувавльного цеху Володимир Худолій. Поряд із корифеями-магарівцями, в історію театру ввійшли артисти наступного покоління — Володимир Шинкарук, Віктор Пронін, Олександр Медведєв, В'ячеслав Сумський, Тетяна Нещерет, Володимир Лук'янець та інші.


Після Магара театром кілька років керував народний артист УРСР Сергій Сміян. У 1969 році його вистава “Ярослав Мудрий” Кочерги здобула винятково почесну нагороду — державну премію УРСР імені Тараса Шевченка (нагороджені були режисер  та виконавець головної ролі Костянтин Параконьєв). У 1970-1974 року театр очолював народний артист УРСР Микола Равицький. Знаковою виставою цього періоду стала драматична поема “Кассандра” Лесі Українки, яку високо оцінив не лише запорізький глядач, але й київський. У 1974-1984 роках театр очолював народний артист СРСР Володимир Грипич. Його творчій природі були близькі героїко-романтичні, глибоко народні та людяні твори Довженка, Стельмаха, Коломійця. З успіхом ішла на сцені “Енеїда” Котляревського в інсценізації та постановці Грипича.


У 1984-2001 роки колектив театру очолював народний артист України Олександр  Король. Серйозний творчий пошук, вистави витончено психологічні, світова класика та заборонені раніше українські твори йшли у цей час на сцені. Неабияким успіхом користувалися вистави Короля “Рядові” Дударєва, “Дерева помирають стоячи” Касони, “Дім Бернарди Альби” Лорки, “Сто тисяч” Карпенка-Карого, “Москаль-чарівник” Котляревського. Резонансними стали “Діти Арбату” Рибакова, “Байда, князь Вишневецький” Куліша у постановці Короля та вистава “Інтердівчинка” Куніна у постановці Євгена Головатюка.
У двохтисячні роки в театрі працюють відомі режисери, заслужені діячі мистецтв України Віталій Денисенко (художній керівник у 2005-2009 рр.), Євген Головатюк (режисер, головний режисер 2006-2016 рр.), Віктор Попов (режисер-постановник з 2011 р.), запрошені режисери Ігор Борис, Сергій Сміян, Герман Кисельов, Петро Ластівка, Володимир Магар-молодший та інші. Перші режисерські кроки сьогодні робить новий головний режисер театру Тетяна Лещова.


Нині підтримують закладені Магаром і розвинені його наступниками традиції  наші магарівці — Лідія Смолій  і народні артисти України Олександр Гапон та Іван Смолій, актори, що прийшли до театру вже після Магара — народні артисти України Любов Матвіїшина, Юрій Бакум, Владілен Попудренко, Оксана Туріянська /Смолій/, заслужені артисти України Алла Карпенко, Світлана Бобир, Ніна Шинкарук, Алла Анзіна, Валентина Косташ, Анатолій Сиротенко, артисти Галина Соловей, Тетяна Манукян, Людмила Кірікова, Ганна Шенеман, Світлана Ромашко, Галина Шелєва, Олександр Волчков, Андрій Косодій, Тетяна Єрентюк, Євген Козьмик, заслужений артист України Микола Коновалов та інші актори, що приєдналися до трупи у дев'яності-двохтисячні роки, творча молодь театру. Поряд із акторами сучасне обличчя театру створюють артисти балету, оркестру та вокалу.


Героїко-романтичний, народний напрям режисури Володимира Магара, образна виразність світу Сергія Сміяна і Миколи Равицького, романтико-публіцистична домінанта Володимира Грипича, психологізм і метафоричність театру Олександра Короля, різнобарвна палітра режисерських шукань двохтисячних — усе це ввійшло в “акторську кров” театру, стало частиною його життя. Кожне ім'я, відоме чи призабуте, згадане тут, чи випущене з поля зору, кожна вистава, кожна творча думка залишають свій слід в історії та формують наше сьогодення, наше майбутнє. Театр бо територія містична, зі своєю пам'яттю, вимогливістю і щедрістю до служителів та шанувальників.

Наталія Ігнатьєва,
керівник літературно-драматургічної частини театру ім. Магара

http://www.zp-pravda.info/kultura/3983-spadkoemtsi-korifejiv-magarivtsiv.html

Read 337 times