Мірошниченко Тетяна Кузьмівна
Народна артистка України
(18 лютого 1933 – 15 грудня 2009)
Вона в усьому була справжньою українкою. Її зовнішність, яскрава та виразна, її приємний голос і прекрасна мова випромінювали українську сутність душі. Ці якості, поряд із жіночою чарівливістю і сильним характером, наповнювали сценічні образи Тетяни Мірошниченко.
В Запорізький музично-драматичний театр молода актриса прийшла працювати на запрошення В. Г. Магара в 1956 році. Вже в перших ролях (Живка – «Під зорями балканськими» О. Левади, Варя – «Одна ніч» Б. Горбатова, Таня – «В шуканні радості» В. Розова) вона виявила вміння глибоко розробляти характер, з чарівною безпосередністю передавати почуття й думки своєї героїні. А наступні роботи – Наталка Полтавка (п’єса І. Котляревського), Маруся Богуславка (п’єса М. Старицького), Харитина («Наймичка» І. Карпенка-Карого) – відкрили високу професійність і велику силу внутрішнього світу артистки.
Широке визнання глядачів і критики здобула роль Кассандри в однойменній драмі Лесі Українки. Над Кассандрою Тетяни Мірошниченко плакали, і під час гастролей у Києві глядачі йшли в театр, щоб побачити її гру.
У репертуарі Тетяни Кузьмівни залишилось понад 160 ролей у виставах за українською та світовою класикою, в сучасних п’єсах, серед них: Васса – «Васса Желєзнова» М. Горького, Матір – «Вій, вітерець!» Я. Райніса, Дженні Герхардт – однойменна вистава за романом Т. Драйзера. В останні роки життя вона створила образи тьоті Моті – «Слобожанський анекдот» за п’єсою М. Куліша, Бабусі – «Вісім люблячих жінок» Р. Тома, Бернарди – «Дім Бернарди Альби» Ф. Ґ. Лорки.
Крім сценічної діяльності, Тетяна Кузьмівна займалась педагогічною роботою та брала найактивнішу участь у громадському житті: викладала курс сценічної мови в музичному училищі ім. П. Майбороди; очолювала обласну організацію Товариства «Просвіта» та обласну організацію «Меморіал», була депутатом Міської ради.
Її рука завжди відчувалась у справах громадського значення. Її гра зачіпала найпотаємніші струни в серцях глядачів. Її добра професіональна порада й акторська майстерність були підтримкою та взірцем для молодих артистів.
Ролі
ВАРЯ – «Одна ніч» Б. Горбатова
ЖИВКА – «Під зорями балканськими» О. Левади
НАСТКА; ТЕТЯНА; МАВРА – «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською
ТАНЯ – «В шуканні радості» В. Розова
ЛЮДМИЛА – «Пізня любов» О.Островського
ХАРИТИНА – «Наймичка» І. Карпенка-Карого
НАТАЛКА – «Наталка-Полтавка» І. Котляревського
МАРУСЯ – «Маруся Богуславка» М. Старицького
КАССАНДРА – «Кассандра» Лесі Українки
ДЖЕННІ – «Дженні Герхардт» за романом Т. Драйзера
ВЕНЕРА; АМАТА – «Енеїда» за І.Котляревським
МАТІР – «Вій, вітерець!» Я. Райніс
ВАССА – «Васса Желєзнова» М. Горького
ХАРИТИНА – «Знаки зодіаку, або Шлюб за оголошенням» В. Канівця
ПАРАСКА – «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого
НАСТЯ – «Бой-жінка» Г. Квітки-Основ’яненка
БЕРНАРДА – «Дім Бернарди Альби» Ф. Г. Лорки
ТЬОТЯ МОТЯ – «Слобожанський анекдот» за п’єсою М. Куліша «Мина Мазайло»
БАБУСЯ – «Вісім люблячих жінок» Р. Тома
Легендарні особистості
Магар Володимир Герасимович
Народний артист СРСР
Морозова Анастасія Іванівна
Народна артистка УРСР
Трощановський Аркадій Федорович
Народний артист УРСР
Параконьєв Костянтин Йосипович
Народний артист УРСР
Шинкарук Володимир Іванович
Народний артист УРСР
Лук’янець Володимир Олександрович
Народний артист України
Антоненко Григорій Миколайович
Народний артист України
Попудренко Владилен Антонович
Народний артист України
Гапон Олександр Іванович
Народний артист України, почесний громадянин міста Запоріжжя
Смолій Іван Ілліч
Народний артист України