Шинкарук Володимир Іванович

Володимир Іванович належав до тих артистів, які з перших своїх робіт виявляють сміливу визначеність авторського почерку. Гра артиста засновувалась на точності спостережень, надвисокій емоційності, енергійному імпульсі думки. Він вмів входити в середовище вистави, відчувати партнера. Створюючи образи соціальних героїв, В. Шинкарук не боявся «натиснути» на негативні риси, щоб потім емоційніше і яскравіше показати переродження героя, проростання й утвердження в ньому позитивних рис. Володіючи «вибуховим» темпераментом, актор умів проявляти або притамовувати його на сцені.
В Запорізькому музично-драматичному театрі артист працював з 1972 до 1993 року. Брав активну участь у громадсько-політичному житті Запоріжжя.
Довгиий час В. Шинкарук мріяв про роль Арбеніна в «Маскараді» Ю. Лермонтова. У 1992 році ця мрія здійснилась – Володимир Іванович здійснив постановку «Маскарада» та зіграв у виставі головну роль. Як режисер і актор він знаходив місце і для сухої риторики, і для потужного хору пристрастей, і для детального нюансування почуттів героя, і для елегантних сценічних знахідок. У його режисерському доробку такі вистави, як «Душі натхненна ліра» за Т. Шевченком, «Любов під в’язами» Ю.О’Ніла, «Різдвяна ніч – любові ніч», «Круїз «Надія»», «Нові розслідування Шерлока Холмса» за власними інсценізаціями.

Ролі

Агеєв – «Здрастуй, Кримов!» Р. Назарова
Герострат – «Забути Герострата» Г. Горіна
Збишко – «Мораль пані Дульської» Г. Запольської
Стратилет – «Зачарований вітряк» за М. Стельмахом
Прохор – «Васса Желєзнова» Максима Горького
Фабіано Фабіані – «Марія Тюдор» за В. Гюго
Незнамов – «Без вини винуваті» О. Островського
Филимонов – «Аморальна історія» Е. Брагінського, Е. Рязанова
Лопуцьковський – «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка
Борис Марголін – «Вулиця Шолом-Алейхема, 40» А. Ставицького
Клавдій – «Гамлет» В. Шекспіра
Шорохов – «Змієлов» А. Кареліна
Рязанов – «Діти Арбату» А. Рибакова
Буштець – «Рядові» О. Дударєва
Аристарх – «Енергійні люди» В. Шукшина
Арбенін – «Маскарад» М. Лермонтова