Трощановський Аркадій Федорович

Народний артист УРСР

(21 січня 1914 - 10 травня 1986)

Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович
Трощановський Аркадій Федорович

Впродовж усього сценічного життя – а це більше п’ятдесяти років – найхарактернішим для Аркадія Федоровича було постійне прагнення до відкриттів у мистецтві, постійний пошук нового і незвіданого.

До театру ім. Щорса А. Трощановський прийшов на початку Великої Вітчизняної війни й одразу ж ввійшов у діючий репертуар. Актор мав широку творчу амплітуду: грав ліричних героїв, виконував драматичні, сатиричні та гостро комедійні ролі. Образи, створені артистом, були пронизані пафосом людяності.

Впродовж акторської діяльності А. Трощановський створив багатогранний, перконливий образ В. І. Леніна в таких виставах, як «Сім’я» І. Попова, «Правда» О. Корнійчука, «Щорс» Ю. Дольда-Михайлика, «Є така партія!» І. Рачади, «Третя патетична» М. Погодіна, «Як сходило сонце» І. Микитенка, а також – вперше в українському кінематографі – в художньому фільмі «Родина Коцюбинських», знятому на кіностудії ім. О. Довженка. Створюючи сценічний образ людини, що була реальною історичною особою, Аркадій Федорович досяг не лише значної портретної схожості, але й зміг передати енергетику, темперамент і харктер.

Серед інших ролей у кіно – начальник штабу Боровий в «Думі про Ковпака» та Струмілін – «Довга дорога в короткий день».

Як режисер, А. Трощановський тяжів до втіленння п’єс, сповнених народного колориту, серед яких «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, «Лимерівна» Панаса Мирного, «Королева тюльпанів» Ю. Мокрієва та ін.

Ролі

Левко – «Майська ніч» за М. Гоголем
Петро – «Наталка-Полтавка» І. Котляревського
Улдис – «Вій, вітерець» Я. Райніса
Лукаш – «Лісова пісня» Лесі Українки
Чекан – «Ураган» А. Софронова
Цар – «Потомки запорожців» О. Довженка
Бальба – «Дерева вмирають стоячи» А. Касони
Скорик – «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка
дід Остап – «В степах України» О. Корнійчука
Хлєстаков «Ревізор» М. Гоголя
Зелкін – «Хто сміється останнім» К. Кропиви